Що таке взагалі демократія? Демократія – це така система влади, при якій держава, політичні інститути залежать від юридично оформленної волі народу. Так, про яку демократію може йти мова в нашому посткомуністичному суспільстві? Як і було за Радянського Союзу до волі народу не прислухаються і зараз. І, взагалі, старі норми і ідеали ще надто глибоко сидять в мозку нашого народу. Розглянемо сучасне становище нашої країни, спираючись на чинники, які впливають на демократичний розвиток України.
По-перше, як я вже зазначав вище, громадяни України, особливо старше покоління, живуть як мінімум за половиною старих, комуністичних, принципів. Старі догми і правила поведінки керують їхними вчинками, а люди, спираючись на них, і не відчувають їхнього впливу на свої думки та дії. Але існує також і інша група населення, яка свідомо керується недемократичними правилами. І це не тільки «комуністи старої закалки», або нові комуністи; окрім них існує ще багато людей зі своїми нормами і ідеалами, які заважають сприймати демократію в тому розумінні, яке закладене в визначення цього поняття. Це, наприклад, націоналісти з Західної України, соціалісти чи просто люди без яких-то було б конкретних політичних уподобань, але які несвідомо суперечать в своїх думках принципам демократії. Це перший чинник, на мою думку, який впливає на розвиток демократії в нашій країні.
За другий чинник я хотів би взяти різноманітність партій і організацій, які задля самозабезпечення і власного розвитку на суспільних сходах проповідують принципи недемократичного суспільства. Це – комуністи, які обіцяють стабільне життя і економіку (недосяжні мрії); ті ж націоналісти, які закликають боротись за визнання нації; соціалісти – зовсім райдужні мрійники тощо. І це ще не весь список таких «обіцяльників», які затьмарюють очі населенню України своїми обіцянками, щоб дістатись до влади. Та й ті ж «демократи» не кращі за усіх інших – ті ж обіцянки і мрії. Рідко знаходиться партія, яка б наполегливо спрямовувала свої дії на справжній розвиток демократичного суспільства.
Третій фактор – це правління держави, і, взагалі, урядовці. Небачений розвиток корупції в усіх гілках влади після розпаду СРСР сам собою вже заперечує демократію. А хто ж приймає ці рішення і закони, які начебто повинні йти на користь розвитку демократичного суспільства? Ці ж самі голови владних структур, які «правдами і неправдами» проникли до верхівки суспільства. Народні обранці – депутати – збагачують кишені, а не працюють на користь їх обиравших – народа. Та навіть ті, хто не намагаються «нагріти руки у багаття влади», хоча їх не так вже і багато, не можуть протидіяти такій масі інших своїх колег. Деякі з них і не намагаються – стоячи з боку, а деякі просто так довго жили за іншими принципами, що їм просто не хочеться з ними розставатися.
ЗОЛОТО , в экономике - драгоценный металл; естественные свойства золотa - однородность, делимость, сохраняемость, портативность (большая стоимость при небольшом объеме и массе) - делали его на протяжении длительных исторических периодов наиболее подходящим для роли всеобщего эквивалента, т. е. денег. В качестве денег золото употреблялось еще за 1500 лет до н. э. в Китае, Индии, Египте и др. Обращалось в форме слитков и монет. Наиболее полно роль золотa как денег проявилась при золотом стандарте. В 1976 Международным валютным фондом была закреплена демонетизация золотa. Хотя ни в одной современной стране не обращаются золотые монеты, золото остается страховым фондом для приобретения резервных валют (см. также Золотой запас).
ЧАРАЙМАКИ , группа народов (джемшиды, фирюзкухи, таймани, теймури) на северо-западе Афганистана (600 тыс. человек, 1992) и северо-востоке Ирана (260 тыс. человек). Языки иранской группы. Верующие - в основном мусульмане-сунниты, часть в Иране - шииты.
ЛЕЙДЕНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ , Нидерланды, основан в 1575. С 20 в. его криогенная лаборатория - мировой центр физики низких температур. В 1990 св. 17 тыс. студентов.