Що таке взагалі демократія? Демократія – це така система влади, при якій держава, політичні інститути залежать від юридично оформленної волі народу. Так, про яку демократію може йти мова в нашому посткомуністичному суспільстві? Як і було за Радянського Союзу до волі народу не прислухаються і зараз. І, взагалі, старі норми і ідеали ще надто глибоко сидять в мозку нашого народу. Розглянемо сучасне становище нашої країни, спираючись на чинники, які впливають на демократичний розвиток України.
По-перше, як я вже зазначав вище, громадяни України, особливо старше покоління, живуть як мінімум за половиною старих, комуністичних, принципів. Старі догми і правила поведінки керують їхними вчинками, а люди, спираючись на них, і не відчувають їхнього впливу на свої думки та дії. Але існує також і інша група населення, яка свідомо керується недемократичними правилами. І це не тільки «комуністи старої закалки», або нові комуністи; окрім них існує ще багато людей зі своїми нормами і ідеалами, які заважають сприймати демократію в тому розумінні, яке закладене в визначення цього поняття. Це, наприклад, націоналісти з Західної України, соціалісти чи просто люди без яких-то було б конкретних політичних уподобань, але які несвідомо суперечать в своїх думках принципам демократії. Це перший чинник, на мою думку, який впливає на розвиток демократії в нашій країні.
За другий чинник я хотів би взяти різноманітність партій і організацій, які задля самозабезпечення і власного розвитку на суспільних сходах проповідують принципи недемократичного суспільства. Це – комуністи, які обіцяють стабільне життя і економіку (недосяжні мрії); ті ж націоналісти, які закликають боротись за визнання нації; соціалісти – зовсім райдужні мрійники тощо. І це ще не весь список таких «обіцяльників», які затьмарюють очі населенню України своїми обіцянками, щоб дістатись до влади. Та й ті ж «демократи» не кращі за усіх інших – ті ж обіцянки і мрії. Рідко знаходиться партія, яка б наполегливо спрямовувала свої дії на справжній розвиток демократичного суспільства.
Третій фактор – це правління держави, і, взагалі, урядовці. Небачений розвиток корупції в усіх гілках влади після розпаду СРСР сам собою вже заперечує демократію. А хто ж приймає ці рішення і закони, які начебто повинні йти на користь розвитку демократичного суспільства? Ці ж самі голови владних структур, які «правдами і неправдами» проникли до верхівки суспільства. Народні обранці – депутати – збагачують кишені, а не працюють на користь їх обиравших – народа. Та навіть ті, хто не намагаються «нагріти руки у багаття влади», хоча їх не так вже і багато, не можуть протидіяти такій масі інших своїх колег. Деякі з них і не намагаються – стоячи з боку, а деякі просто так довго жили за іншими принципами, що їм просто не хочеться з ними розставатися.
ЭФТАЛИТЫ , объединение племен, вторгавшихся в 5 и 6 вв. в Иран и Сев.-Зап. Индию. В 5 в. образовали государство, в которое вошли территории Средней Азии, Афганистана и Вост. Ирана.
АХЦУ , хребет в южной части Зап. Кавказа. Высота до 1124 м. Прорезан ущельем р. Мзымта. Широколиственные, буковые и пихтовые леса.
ВЛАДИКАВКАЗ , осетинский Дзауджикау (в 1931-44 и 1954-90 Орджоникидзе, в 1944-54 Дзауджикау), город (с 1860) в Российской Федерации, столица Северной Осетии, на р. Терек. Железнодорожная станция. 325 тыс. жителей (1992). Машиностроение (электротехническая промышленность, приборостроение и др.), цветная металлургия, химическая, стекольная, деревообрабатывающая, легкая, пищевая промышленность. 4 вуза (в т. ч. Северо-Осетинский университет). 4 театра. Музеи: северо-осетинский художественный, северо-осетинской литературы им. К. Л. Хетагурова, северо-осетинский объединенный музей, включающий Дом-музей Хетагурова и др. Туризм. Основан в 1784 как русская крепость для охраны Военно-Грузинской дороги.