За четвертий фактор я хотів би взяти саме розвинутість нашого суспільства в політичному відношенні. Починаючи від простого середньорозвиненого громадянина і закінчуючи людьми, які стоять в правлінні,– більшість не має належної політичної освіти. І це звичайно сказується на рішеннях які приймає держава. Ці рішення не мають належного підгрунтя, тобто вони не можуть бути правильними, якщо їх приймають неосвічені люди. І звичайно, що цій освіті не було звідки братись, оскільки усе населення колишнього Радянського Союзу виховувалось на пропаганді партії, тобто комуністичних принципах. А значить і те населення, яке б хотіло отримати належну політичну освіту не мало змоги цього досягнути. І цей чинник можна вважати основним серед тих, які впливають на розвиток демократичної держави, оскільки постає питання: звідки візьметься демократія в нашому суспільстві, якщо люди не можуть навіть зрозуміти, що це слово означає, не говорячи вже про те, щоб визначити це поняття.
Існує ще велика кількість факторів, які можуть вплинути і впливають на розвиток демократії, але все ж таки переліченні чинники – основні в нашій державі і найбільше впливають на розвиток суспілства взагалі.
Хоча я зобразив становище в нашій країні дуже песимістичним, все ж існують і позитивні моменти, як то прийняття демократичних законів і їх впровадження у життя. Порівняно нещодавно прийнята Конституція України – перше підтвердження цьому. Залишається сподіватись, що ті демократичні засади, які в неї закладені будуть виконуватись у майбутньому.
Також існують і дюди в правлінні, і в населенні, які щиро вірять в демократичне майбутнє України і намагаються запровадити такі принципи в життя. Будемо сподіватись, що цих людей стане більше і вони візьмуть справу демократичного розвитку країни в свої руки. А якщо цього не відбудеться, то через покоління, можливо не одне, все ж таки зміняться старі правила і догми, і тоді запанує на нашій багатостраждальній землі влада народу.
ФЕЛЬЯНЫ , политическая группировка в период Французской революции конца 18 в. (названа по месту заседаний своего клуба в бывшем монастыре ордена фельянов в Париже); выступала за конституционную монархию. Лидеры: М. Лафайет, А. Барнав, А. Ламет.
ХАЛИФАТ , мусульманская теократия с халифом во главе (халифат Аббасидов, Фатимидов, халифат в Османской империи и др.). С 10 в. в Зап. Европе халифатом называют также государство, образовавшееся в результате арабских завоеваний 7-9 вв. (Арабский халифат). В Турции халифат был ликвидирован в 1924.
ЯРОСЛАВ ОСМОМЫСЛ (?-1187) , князь галицкий, сын Владимира Володаревича. Участник многочисленных междоусобных войн 12 в., походов на половцев и венгров. Многими международными связями усилил Галицкое княжество. Боролся против сепаратизма бояр.