За четвертий фактор я хотів би взяти саме розвинутість нашого суспільства в політичному відношенні. Починаючи від простого середньорозвиненого громадянина і закінчуючи людьми, які стоять в правлінні,– більшість не має належної політичної освіти. І це звичайно сказується на рішеннях які приймає держава. Ці рішення не мають належного підгрунтя, тобто вони не можуть бути правильними, якщо їх приймають неосвічені люди. І звичайно, що цій освіті не було звідки братись, оскільки усе населення колишнього Радянського Союзу виховувалось на пропаганді партії, тобто комуністичних принципах. А значить і те населення, яке б хотіло отримати належну політичну освіту не мало змоги цього досягнути. І цей чинник можна вважати основним серед тих, які впливають на розвиток демократичної держави, оскільки постає питання: звідки візьметься демократія в нашому суспільстві, якщо люди не можуть навіть зрозуміти, що це слово означає, не говорячи вже про те, щоб визначити це поняття.
Існує ще велика кількість факторів, які можуть вплинути і впливають на розвиток демократії, але все ж таки переліченні чинники – основні в нашій державі і найбільше впливають на розвиток суспілства взагалі.
Хоча я зобразив становище в нашій країні дуже песимістичним, все ж існують і позитивні моменти, як то прийняття демократичних законів і їх впровадження у життя. Порівняно нещодавно прийнята Конституція України – перше підтвердження цьому. Залишається сподіватись, що ті демократичні засади, які в неї закладені будуть виконуватись у майбутньому.
Також існують і дюди в правлінні, і в населенні, які щиро вірять в демократичне майбутнє України і намагаються запровадити такі принципи в життя. Будемо сподіватись, що цих людей стане більше і вони візьмуть справу демократичного розвитку країни в свої руки. А якщо цього не відбудеться, то через покоління, можливо не одне, все ж таки зміняться старі правила і догми, і тоді запанує на нашій багатостраждальній землі влада народу.
ЕВДОКСИЙ Севастийский (ум . ок. 320), христианский мученик-воин, пострадавший в Севастии в гонение императора Лициния. Память в Православной церкви 3 (16) ноября, в Католической - 2 ноября.
ФРЕЙНДЛИХ Бруно Артурович (р . 1909), российский актер, народный артист СССР (1974). На сцене с 1931. С 1948 в Ленинградском (ныне Российском) театре драмы им. Пушкина. Роли: Барон ("На дне" М. Горького, 1956), Балясников ("Сказки старого Арбата" А.Н. Арбузова, 1971) и др. Снимался в фильмах: "Александр Попов" (1949), "Отцы и дети" (1959). Государственная премия СССР (1951).
ШТРАУС Иоганн (Штраус-сын) (1825-99) , австрийский композитор, скрипач и дирижер. Создал классический тип венского вальса ("На прекрасном голубом Дунае", 1867, "Сказки Венского леса", 1868, "Весенние голоса", 1883, и др.). 16 оперетт, в т. ч. "Летучая мышь" (1874), "Цыганский барон" (1885) и др. Выступал как дирижер во многих странах, в т. ч. неоднократно в России в 1856-69.