Соціал-демократична концепція держави та влади
Соціал-демократична концепція держави та влади
Страница 1

План:

1. Соціальна демократія

2. Концепція економічної демократії

3. Соціал-демократична держава – якою вона повина бути

Висновки

Список використаної літератури

Соціальна демократія

Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Одним із перших розгорнуте обґрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е. Бернштейн, якого інко­ли називають батьком сучасної соціал-демократії. Перу цього німецького теоретика належать праці «Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії» (1899), «Чи можливий науковий соціалізм?» (1901), «Класи і класова боротьба» (1904) та багато інших. Теоретична позиція Бернштейна тісно пов'язана з його політичною орієнтацією на реформи. На відміну від К. Маркса, він вважав неможливим завоювання політичної влади проле­таріатом. Сучасний пролетаріат, на думку Бернштейна, не досяг того рівня політичної та моральної зрілості, який дозволив би йому управляти суспільними процесами, перебрати на себе всю повноту державної влади. За Бернштейном, диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і пар­тійних демагогів. Він гостро критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність, фіксуючи різнорідність чисельно зростаючих соціальних груп, об'єднаних під цією назвою. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, яку Бернштейн слушно називав «полі­тичним атавізмом і ознакою варварства», а лише через соціа­лізацію капіталізму. Найближчими цілями робітничого руху є, на його думку, боротьба пролетаріату за економічні й політичні права. Проблеми економічних прав він пов'язував із питанням про приватну власність для кожного громадянина, акцентуючи на його праві реалізувати свій соціальний інтерес.

Важливим елементом економічної концепції Бернштейна є теорія демократизації капіталу. Економічні перетворення ка­піталістичного суспільства на соціалістичних засадах, на дум­ку Бернштейна, мають відбутися завдяки розвиткові виробни­чих і споживчих товариств, які демократизують економіку, формують механізми самоврядування трудящих. Він віддавав перевагу стихійному, еволюційному розвиткові економіки, ос­новою організації якої є споживча і виробнича кооперація, здат­на вдосконалюватися за ініціативою «знизу», утверджувати справжню демократію, тобто демократію, за якою жоден клас не користується привілеями порівняно з рештою суспільства. Щоб досягти такого суспільного стану, необхідний певний рівень правосвідомості громадян. Правосвідомість Бернштейн розгля­дав як уміння жити за законами, контролюючи свої пристрасті. Адже демократична форма правління передбачає високий сту­пінь не лише свободи, а й відповідальності для всіх. За Бернштейном, чим довше у будь-якій сучасній державі діють де­мократичні інститути, то більше уваги приділяється правам меншості. Партійна боротьба втрачає характер взаємної нена­висті, а тому й життя таких партій позбавляється політичних катастроф.

Страницы: 1 2 3 4 5

СЫРТЫ (тюрк . сырт - возвышение),1) ровные или слегка волнистые поверхности в горах Ср. Азии и Казахстана. Летние пастбища (джайляу).2) Широкие пологие водоразделы в Заволжье (напр., Общий Сырт).

МОЛЧАНОВ Михаил Андреевич (? - 1611) , дворянин, выдвинулся при Борисе Годунове, участник убийства царя Федора Борисовича, приближенный Лжедмитрия I. В мае 1606 бежал из Москвы, выдавал себя за царя Дмитрия. С 1609 окольничий Лжедмитрия II. В 1610 доверенное лицо Сигизмунда III в Москве.

НЕОДАРВИНИЗМ , эволюционная концепция, созданная в 80-90-х гг. 19 в. А. Вейсманом; основана на его гипотезе о зачатковом отборе. Отбор расположенных в хромосомах единиц наследственности - детерминант - и их неравномерное распределение, вытекающие, по Вейсману, из борьбы между ними в половой клетке, ведут к образованию новых жизненных форм. Концепция неодарвинизма, пытавшаяся увязать данные цитологии об оплодотворении с эволюционной теорией и дополнить дарвиновское представление о естественном отборе, противостояла неоламаркизму и содержала плодотворные идеи (роль хромосом в наследственности, отрицание наследования приобретенных признаков), но в целом не подтвердилась.



Copyright © 2025 www.politicaledu.ru