Соціал-демократична концепція держави та влади
Соціал-демократична концепція держави та влади
Страница 1

План:

1. Соціальна демократія

2. Концепція економічної демократії

3. Соціал-демократична держава – якою вона повина бути

Висновки

Список використаної літератури

Соціальна демократія

Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Одним із перших розгорнуте обґрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е. Бернштейн, якого інко­ли називають батьком сучасної соціал-демократії. Перу цього німецького теоретика належать праці «Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії» (1899), «Чи можливий науковий соціалізм?» (1901), «Класи і класова боротьба» (1904) та багато інших. Теоретична позиція Бернштейна тісно пов'язана з його політичною орієнтацією на реформи. На відміну від К. Маркса, він вважав неможливим завоювання політичної влади проле­таріатом. Сучасний пролетаріат, на думку Бернштейна, не досяг того рівня політичної та моральної зрілості, який дозволив би йому управляти суспільними процесами, перебрати на себе всю повноту державної влади. За Бернштейном, диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і пар­тійних демагогів. Він гостро критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність, фіксуючи різнорідність чисельно зростаючих соціальних груп, об'єднаних під цією назвою. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, яку Бернштейн слушно називав «полі­тичним атавізмом і ознакою варварства», а лише через соціа­лізацію капіталізму. Найближчими цілями робітничого руху є, на його думку, боротьба пролетаріату за економічні й політичні права. Проблеми економічних прав він пов'язував із питанням про приватну власність для кожного громадянина, акцентуючи на його праві реалізувати свій соціальний інтерес.

Важливим елементом економічної концепції Бернштейна є теорія демократизації капіталу. Економічні перетворення ка­піталістичного суспільства на соціалістичних засадах, на дум­ку Бернштейна, мають відбутися завдяки розвиткові виробни­чих і споживчих товариств, які демократизують економіку, формують механізми самоврядування трудящих. Він віддавав перевагу стихійному, еволюційному розвиткові економіки, ос­новою організації якої є споживча і виробнича кооперація, здат­на вдосконалюватися за ініціативою «знизу», утверджувати справжню демократію, тобто демократію, за якою жоден клас не користується привілеями порівняно з рештою суспільства. Щоб досягти такого суспільного стану, необхідний певний рівень правосвідомості громадян. Правосвідомість Бернштейн розгля­дав як уміння жити за законами, контролюючи свої пристрасті. Адже демократична форма правління передбачає високий сту­пінь не лише свободи, а й відповідальності для всіх. За Бернштейном, чим довше у будь-якій сучасній державі діють де­мократичні інститути, то більше уваги приділяється правам меншості. Партійна боротьба втрачає характер взаємної нена­висті, а тому й життя таких партій позбавляється політичних катастроф.

Страницы: 1 2 3 4 5

ХРУЩЕВ Никита Сергеевич (1894-1971) , государственный политический деятель, Герой Советского Союза (1964), Герой Социалистического Труда (1954, 1957, 1961). Из крестьян. С 1909 слесарь на заводах и шахтах Донбасса. В 1928 заведующий организационным отделом ЦК КП(б) Украины, с 1929 учился в Промышленной академии. С 1931 на партийной работе в Москве, с 1935 1-й секретарь Московского комитета и Московского городского комитета ВКП(б). В 1938 - марте 1947 и в декабре 1947 - 49 1-й секретарь ЦК КП(б) Украины, одновременно в 1944 - 47 председатель Совета народных комиссаров (Совета министров) Украинской ССР. Играл одну из главных ролей в организации массовых репрессий в Москве и на Украине. В Великую Отечественную войну член военных советов ряда фронтов, генерал-лейтенант (1943). С 1949 секретарь ЦК и 1-й секретарь Московского комитета ВКП(б). С 1953 1-й секретарь ЦК КПСС, одновременно в 1958-64 председатель Совета министров СССР. Член ЦК КПСС в 1934-66, член Политбюро (Президиума) ЦК в 1939-64. Один из инициаторов "оттепели" во внутренней и внешней политике, реабилитации жертв репрессий; предпринял попытку модернизировать партийно-государственную систему, ограничить привилегии партийного и государственного аппарата, улучшить материальное положение и условия жизни населения, сделать общество более открытым. На 20-м (1956) и 22-м (1961) съездах КПСС выступил с резкой критикой т. н. культа личности и деятельности И. В. Сталина. Однако сохранение в стране тоталитарного режима - подавление инакомыслия, расстрел рабочих демонстраций (Новочеркасск, 1962 и др.), произвол в отношении интеллигенции, вмешательство в дела других государств (вооруженная интервенция в Венгрии, 1956 и др.), обострение военного противостояния с Западом (берлинский, 1961, и карибский, 1962, кризисы и др.), а также политическое прожектерство (призывы "догнать и перегнать Америку!", обещания построить коммунизм к 1980) делали его политику непоследовательной. Недовольство государственного и партийного аппарата привело к смещению Хрущева со всех занимаемых постов в 1964. Воспоминания Н. С. Хрущева были опубликованы в Нью-Йорке 1981.

ЦИСТОСКОПИЯ (от греч . kystis - мочевой пузырь и ...скопия), врачебный метод исследования: осмотр внутренней поверхности мочевого пузыря с помощью цистоскопа (металлический катетер с оптической и осветительной системами), который вводят через мочеиспускательный канал.

ОНАТ , древнегреческий скульптор, сын Микона.



Copyright © 2026 www.politicaledu.ru