План:
1. Соціальна демократія
2. Концепція економічної демократії
3. Соціал-демократична держава – якою вона повина бути
Висновки
Список використаної літератури
Соціальна демократія
Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е. Берштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу. Одним із перших розгорнуте обґрунтування соціал-демократичної ідеї здійснив Е. Бернштейн, якого інколи називають батьком сучасної соціал-демократії. Перу цього німецького теоретика належать праці «Передумови соціалізму і завдання соціал-демократії» (1899), «Чи можливий науковий соціалізм?» (1901), «Класи і класова боротьба» (1904) та багато інших. Теоретична позиція Бернштейна тісно пов'язана з його політичною орієнтацією на реформи. На відміну від К. Маркса, він вважав неможливим завоювання політичної влади пролетаріатом. Сучасний пролетаріат, на думку Бернштейна, не досяг того рівня політичної та моральної зрілості, який дозволив би йому управляти суспільними процесами, перебрати на себе всю повноту державної влади. За Бернштейном, диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і партійних демагогів. Він гостро критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність, фіксуючи різнорідність чисельно зростаючих соціальних груп, об'єднаних під цією назвою. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, яку Бернштейн слушно називав «політичним атавізмом і ознакою варварства», а лише через соціалізацію капіталізму. Найближчими цілями робітничого руху є, на його думку, боротьба пролетаріату за економічні й політичні права. Проблеми економічних прав він пов'язував із питанням про приватну власність для кожного громадянина, акцентуючи на його праві реалізувати свій соціальний інтерес.
Важливим елементом економічної концепції Бернштейна є теорія демократизації капіталу. Економічні перетворення капіталістичного суспільства на соціалістичних засадах, на думку Бернштейна, мають відбутися завдяки розвиткові виробничих і споживчих товариств, які демократизують економіку, формують механізми самоврядування трудящих. Він віддавав перевагу стихійному, еволюційному розвиткові економіки, основою організації якої є споживча і виробнича кооперація, здатна вдосконалюватися за ініціативою «знизу», утверджувати справжню демократію, тобто демократію, за якою жоден клас не користується привілеями порівняно з рештою суспільства. Щоб досягти такого суспільного стану, необхідний певний рівень правосвідомості громадян. Правосвідомість Бернштейн розглядав як уміння жити за законами, контролюючи свої пристрасті. Адже демократична форма правління передбачає високий ступінь не лише свободи, а й відповідальності для всіх. За Бернштейном, чим довше у будь-якій сучасній державі діють демократичні інститути, то більше уваги приділяється правам меншості. Партійна боротьба втрачає характер взаємної ненависті, а тому й життя таких партій позбавляється політичних катастроф.
ШИХАБЫ (Шехабы) , династия правителей (эмиров) Ливана в 1697-1840. Вели борьбу против турецкого господства в Ливане. Основатель - Башир I (1697-1707). Наиболее известны: Хайдар (1707-32), Башир II (1788 или 1789-1840).
ТУРТКУЛЬ (до 1920 Петроалександровск) , город в Узбекистане, Каракалпакия, в 30 км от ж.-д. ст. Ургенч. 38,2 тыс. жителей (199..1). Хлопкоочистильный завод; хлопкопрядильная, хлопкоткацкая фабрики. Основан в 1873; в 1932-1939 столица Каракалпакской АССР.
СЕЙШЕЛЬСКИЕ ОСТРОВА (Seychelles) , Республика Сейшельские Острова (Republic of Seychelles), государство на Сейшельских и Амирантских о-вах, на о-вах Альдабра, Фаркуар и др. в Индийском ок. 405 км2. Население 71,3 тыс. человек (1993), креолы, сейшельцы (креолы Сейшельских Островов) и др. Городское население 59,3% (1990). Официальные языки - английский и французский. Верующие главным образом католики. Административно-территориальное деление: 23 округа. Столица - Виктория. Входит в Содружество. Глава государства - президент. Законодательный орган - Национальное собрание. Наиболее крупные острова - Маэ, Силуэт, Праслен, Ла-Диг - кристаллические; мелкие острова - преимущественно коралловые. Высота до 915 м. Климат субэкваториальный, морской. Среднемесячные температуры 26-28 °С. Осадков до 4000 мм в год. Вечнозеленые тропические леса. Резерваты - Альдабра, Кузен и др.; морской национальный парк Сен-Анн. В сер. 18 в. колонизованы французами, в 1794 захвачены англичанами. С 1903 колония Великобритании. С июня 1976 Сейшельские Острова - независимая республика. Сейшельские Острова - аграрная страна; важное значение имеют рыболовство и иностранный туризм. Доля в ВВП (1991, %): сельское и лесное хозяйство, рыболовство - 4,8, туризм - 18,4, промышленность и строительство - 17,0. Главные сельскохозяйственные культуры: кокосовая пальма, корица, ваниль. Животноводство. Рыболовство. Предприятия по переработке сельскохозяйственного сырья. Производство электроэнергии 108 млн. кВт?ч (1992). Железных дорог нет; длина автодорог 319 км (1992). Экспорт: нефтепродукты (реэкспорт), копра, консервированная и мороженая рыба, напитки, табак, корица, ваниль. Основные внешнеторговые партнеры: Великобритания, Франция, Япония, Пакистан, Сингапур. Денежная единица - сейшельская рупия.