Соціал-демократична концепція держави та влади
Соціал-демократична концепція держави та влади
Страница 3

Австралійський соціаліст Біл Хайділ у брошурі «Перипетії демократичного соціалізму» писав, що соціалізм не може пе­ретворитися на закінчену теорію, оскільки йдеться про життя людини й суспільства, які швидко змінюються. Схожі думки висловлює також і німецький політолог, економіст Т. Ортлайб. Він підкреслює, що демократичний рух поставив під сумнів уявлення про капіталістичну структуру суспільства. Соціал-демократи вважають, що питання про структуру суспільства ставитиметься перед суспільством знову і знову, і ніколи не буде вирішене.

Отже. соціал-демократи не уявляють соціалізм у вигляді якоїсь сформованої кінцевої мети. Оскільки, як вони вважають, мети, яку ставить перед собою демократичний соціалізм, не можна досягти одним стрибком. Вона неперервна. Протягом розвитку людської цивілізації вона наповнюватиметься новим змістом, позаяк у цьому виникатиме потреба. Демократичний соціалізм не претендує на роль вчення про кінцеві цілі робіт­ничого руху. Він може вважатися дискусією, діалогом, пошу­ком цілей і засобів цього руху.

Орієнтири соціал-демократії з плином часу доповнювали­ся новими концепціями, уточнювалися новими реаліями жит­тя. Серед них — концепції якості життя, самоврядного соціа­лізму, економічної демократії. Концепція якості життя е скла­довою, знову ж таки, не лише демократичного соціалізму, а й лібералізму. Суть її полягає у спробі встановити тісний зв'язок між традиційними матеріальними інтересами і новими потре­бами трудящих (економічний захист, поліпшення умов праці, розвиток системи соціального забезпечення і громадського тран­спорту, охорона здоров'я, професійна підготовка, комунальна служба). Якість життя трудящих, на думку соціал-демократів, найвища в соціальній державі, діяльність якої передусім тор­кається соціальної контролем громадськості. Держава, за концепцією соціал-демократів, як така не ліквідується, але практично всі її внутрішні функції передаються органам са­моврядування.

Концепція самоврядного соціалізму передбачає підпоряд­кування органів місцевого самоврядування органам представ­ницької демократії (парламенту). Самоврядний соціалізм пе­редбачає політичну демократію: багатопартійність, свободу ді­яльності опозиції, можливість перебування при владі кількох партій і под. Соціал-демократи не визнають ніяких форм дик­татури. Диктатура несумісна з політичною демократією. Скла­довими останньої є права людини, свобода друку, свобода й са­мостійність профспілкового руху, існування правової держави.

Прагматична частина соціал-демократії вважає дієвим спо­собом лікування хвороб «держави благоденства» значні ін'єкції в економіку з боку приватного сектора. Водночас необхідно посилити механізми ринкової економіки, знизивши для цього надміру високі прямі податки, причому не тільки на підприєм­ців, а й на значну частину населення, аби дати людям можли­вість витрачати свої кошти на власний розсуд. Передбачені заходи здатні уповільнити зростання інфляції, яку за дефіци­ту робочої сили ніяк не можна стримати традиційним методом національних тарифних угод. Отже, життя, мінлива соціаль­но-економічна ситуація спонукає соціал-демократію до кон­структивної, творчої діяльності.

Світова соціал-демократія — організована політична сила. Координатором діяльності соціал-демократів виступає Соціа­лістичний Інтернаціонал. За статутом Соцінтерну, прийнятим 1986 р ця міжнародна організація є об'єднанням політичних організацій і партій, мета діяльності яких — демократичний соціалізм. Серед цілей Соцінтерну: 1) зміцнення зв'язків між партіями, що об'єдналися; 2) координація їх політичної лінії методом згоди; 3) розширення зв'язків з іншими партіями со­ціалістичної орієнтації, які не є членами Соцінтерну, але ба­жають співробітничати з ним.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

УОЛКОТТ (Walcott) Дерек (р . 1930), тринидадский поэт. Пишет на английском языке. Поэзию Уолкотта отличает эпическое видение современности как напластования ушедших культур (сборники "Потерпевший кораблекрушение", 1965, "Гроздья моря", 1976, "Середина лета", 1984). Ведущий герой Уолкотта - бард Гомер: поэма "Новый Омир" (1990) - путешествие по временам и пространствам, своего рода лирическое обозрение цивилизации. Пьесы ("Сон на обезьяньей горе", 1967; "О, Вавилон", 1976, и др.). Нобелевская премия (1992).

ЛЕОНТЬЕВСКИЙ Захар Федорович (1799-1874) , российский китаевед. Труды по истории Китая. Перевел на китайский язык "Оду" Г. Р. Державина, "Историю государства Российского" Н. М. Карамзина в 3-х т.

БОРЗОВ Валерий Филиппович (р . 1949), украинский спортсмен (легкая атлетика), заслуженный мастер спорта (1970). Чемпион Олимпийских игр (1972), неоднократный чемпион Европы и СССР (в 1969-76) в беге на 100 и 200 м. Президент Национального Олимпийского комитета Украины (с 1991).



Copyright © 2021 www.politicaledu.ru