Соціал-демократична концепція держави та влади
Соціал-демократична концепція держави та влади
Страница 5

Соціал-демократи виступають як організована політична сила в Європарламенті, утворюючи соціалістичну групу (СГЄП). Від кінця 70-х рр. за результатами виборів до Європарламенту в країнах Європейського співтовариства (нині — Європейський Союз) ця група є найчисленнішою. Вона виробила спільну по­зицію з багатьох політичних і економічних проблем, а тому може реально впливати на розвиток Європи і світу.

Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала пере­вагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективних засобів соціального за­хисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за ра­хунок збільшення бюджетних видатків на соціальну ескеру. Сучасна соціал-демократія не є орієнтована тільки на робіт­ничий клас, а на широкі категорії представників найманої праці.

Крім типів держави, уже відомих істо­рії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу —держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав люди­ни, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.

Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвит­ку людства, його переходу до громадянського право­вого суспільства соціальної демократії відповідає перехідний тип держави, орієнтованої на соціальну демократію.

У першій половині XX ст. у багатьох країнах роз­почався поступовий перехід від традиційно буржуазного суспільства (суспільства «вільного», монополі­стичного капіталізму) до громпдянського правового суспільства соціальної демократії. Такому суспільству і має відповідати правова держава, яка не може бути державою соціальної демократії.

Соціальна демократія може існувати тільки у такому суспільстві, де ліквідоване відчуження працівників від засобів та результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, в якому всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів та результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії — це ніслябуржуазне (постбуржуазне) сус­пільство, а держава в такому суспільстві має бути державою трудящих-власників.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

ИВАНОВ Вячеслав Иванович (1866-1949) , русский поэт. Представитель и теоретик символизма. Поэзия ориентирована на культурно-философскую проблематику античности и средневековья (сборник "Кормчие звезды", 1903, "Cor ardens", ч. 1-2, 1911). В литературно-философских трудах (в т. ч. в книге "Борозды и межи", 1916) - религиозно-эстетическая концепция творчества. С 1924 жил в Италии.

ГУС (Goes) Хуго ван дер (между 1435 и 1440-82) , нидерландский живописец. Смело и оригинально развивал реалистические традиции нидерландской живописи 1-й пол. 15 в. Творчество Гуса (триптих "Поклонение пастухов", т. н. "Алтарь Портинари", ок. 1474-75) отличают драматичность, мягкие пейзажные фоны.

МЕНДОСА (Mendoza) Эдуардо (р . 1943), испанский прозаик. Романы "Тайна заколдованного склепа" (1979), "Город чудес" (1986).



Copyright © 2025 www.politicaledu.ru