Соціал-демократи виступають як організована політична сила в Європарламенті, утворюючи соціалістичну групу (СГЄП). Від кінця 70-х рр. за результатами виборів до Європарламенту в країнах Європейського співтовариства (нині — Європейський Союз) ця група є найчисленнішою. Вона виробила спільну позицію з багатьох політичних і економічних проблем, а тому може реально впливати на розвиток Європи і світу.
Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала перевагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективних засобів соціального захисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджетних видатків на соціальну ескеру. Сучасна соціал-демократія не є орієнтована тільки на робітничий клас, а на широкі категорії представників найманої праці.
Крім типів держави, уже відомих історії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу —держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.
Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства, його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає перехідний тип держави, орієнтованої на соціальну демократію.
У першій половині XX ст. у багатьох країнах розпочався поступовий перехід від традиційно буржуазного суспільства (суспільства «вільного», монополістичного капіталізму) до громпдянського правового суспільства соціальної демократії. Такому суспільству і має відповідати правова держава, яка не може бути державою соціальної демократії.
Соціальна демократія може існувати тільки у такому суспільстві, де ліквідоване відчуження працівників від засобів та результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, в якому всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів та результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії — це ніслябуржуазне (постбуржуазне) суспільство, а держава в такому суспільстві має бути державою трудящих-власників.
ЕЛЕЦКИЙ УСПЕНСКИЙ МОНАСТЫРЬ , мужской, в Чернигове. Основан в 11 в. Упразднен после Октябрьской революции. Архитектурный памятник 12-18 вв. (собор, палаты, колокольня и др.).
ОБЪЕДИНЕННОЕ ДВОРЯНСТВО , в России сословная политическая организация поместного дворянства (1906-17). Коллективные члены - губернские дворянские собрания. Ежегодно собирались съезды уполномоченных, в перерывах между ними действовал Постоянный совет объединенных дворянских обществ (первый председатель А. А. Бобринский). Активную роль в Совете играли лидеры черносотенных союзов Н. Е. Марков и В. М. Пуришкевич. Основная программная цель - защита исторических привилегий дворянства и поместного землевладения. Распалась после Февральской революции.
"СОЮЗ ЗЕМЦЕВ-КОНСТИТУЦИОНАЛИСТОВ" , нелегальная политическая организация участников земского движения в 1904-05. Основан в Москве братьями Петром Дмитриевичем и Павлом Дмитриевичем Долгорукими, Д. И. Шаховским. Цель: подготовка обращения к царю с ходатайством о введении конституции. Организатор земских съездов. Члены вошли в партию кадетов, правое крыло стало ядром октябристов.