Сучасному Українському суспільству не вистачає саме такої зваженої і тверезої ідеології. Але чи не дивно, що за невелику кількість років Україна перетворилася з надто заідеологізованого в цілком безідейне суспільство? За цілком резонними висловленнями про необхідність вироблення суспільної ідеології криється якась подвійність. При цьому автор робить вид, що не розуміє цього. Якщо мається на увазі ідеологія в старому “ідеологічному” змісті цього слова (що сам автор активно заперечує), то її головним питанням є питання про тім, хто винуватий у злидарському існуванні народу і як його виловити і покарати. Якщо, навпаки, мова йде про ідеологію в цивілізованому змісті цього слова, то виникає інше питання — чи може така ідеологія, тобто суспільна теорія БУТИ ДІЙСНО МАСОВОЇ? Тобто чи здатний полтавський селянин відірватися від своєї худоби і приділити якусь частину свого часу вивченню спадщини Бернштейна і декларації Шредера-Блера. А чому б і ні, якщо він, цей селянин, захоче бути свідомим соціал-демократом? Таким чином, неважко зробити висновок: соціал-демократія — це такий суспільний лад, коли при владі коштують саме соціал-демократи, про що середній виборець зрештою міг догадатися із самого початку і проти чого, швидше за все, не буде заперечувати.
Список використаної літератури:
1. Політологія: курс лекцій навч. посібник / І. С. Дзюбко, В. Ф. Панібудьласка, Ю. С. Шемщученко. – К.: Вища шк., 1993
2. Політологія / за ред. акад. Української академії політичних наук, проф., д-ра іст. Наук О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994
3. С. Релей, С. Рутар Основи Політології: лекції для студентів негуманітарних вузів. – Львів: інст. Українознавства НАН України, 1997
ШЕЛОНСКАЯ ПЯТИНА , административно-территориальный район Новгородской земли (в Новгородской республике и до нач. 18 в.) по р. Шелонь, между реками Луга и Ловать.
ЭЙВЕ (Euwe) Махгилис (Макс) (1901-81) , нидерландский шахматист, международный гроссмейстер (1950), доктор математических наук. 5-й чемпион мира (1935-1937). В 1970-78 президент ФИДЕ.
"ПОЛЯРНАЯ ЗВЕЗДА" , альманах А. И. Герцена и Н. П. Огарева (№ 1-7, Лондон, 1855-62; № 8, Женева, 1868). Назван в память декабристского альманаха того же названия (1823-25). Программа: освобождение крестьян с землей, отмена цензуры. Общеполитические статьи, корреспонденции из России, исторические материалы.