Сучасному Українському суспільству не вистачає саме такої зваженої і тверезої ідеології. Але чи не дивно, що за невелику кількість років Україна перетворилася з надто заідеологізованого в цілком безідейне суспільство? За цілком резонними висловленнями про необхідність вироблення суспільної ідеології криється якась подвійність. При цьому автор робить вид, що не розуміє цього. Якщо мається на увазі ідеологія в старому “ідеологічному” змісті цього слова (що сам автор активно заперечує), то її головним питанням є питання про тім, хто винуватий у злидарському існуванні народу і як його виловити і покарати. Якщо, навпаки, мова йде про ідеологію в цивілізованому змісті цього слова, то виникає інше питання — чи може така ідеологія, тобто суспільна теорія БУТИ ДІЙСНО МАСОВОЇ? Тобто чи здатний полтавський селянин відірватися від своєї худоби і приділити якусь частину свого часу вивченню спадщини Бернштейна і декларації Шредера-Блера. А чому б і ні, якщо він, цей селянин, захоче бути свідомим соціал-демократом? Таким чином, неважко зробити висновок: соціал-демократія — це такий суспільний лад, коли при владі коштують саме соціал-демократи, про що середній виборець зрештою міг догадатися із самого початку і проти чого, швидше за все, не буде заперечувати.
Список використаної літератури:
1. Політологія: курс лекцій навч. посібник / І. С. Дзюбко, В. Ф. Панібудьласка, Ю. С. Шемщученко. – К.: Вища шк., 1993
2. Політологія / за ред. акад. Української академії політичних наук, проф., д-ра іст. Наук О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994
3. С. Релей, С. Рутар Основи Політології: лекції для студентів негуманітарних вузів. – Львів: інст. Українознавства НАН України, 1997
ЯКИР Иона Эммануилович (1896-1937) , командарм 1-го ранга (1935). В Гражданскую войну член РВС армии, командовал дивизией, группой войск на Южном и Юго-Западном фронте. В 1925-37 командующий войсками ряда военных округов. Член РВС СССР (1930-1934). Репрессирован; реабилитирован посмертно.
ЮЖИН (Сумбатов) Александр Иванович (1857-1927) , российский актер, драматург, народный артист Республики (1922), почетный член РАН (1917). На сцене с 1876, с 1882 в Малом театре (с 1909 управляющий труппой, после 1917 директор). Создал героико-романтические образы в пьесах Ф. Шиллера, В. Гюго и др. Автор пьес.
СЕВЕРНЫЙ МОРСКОЙ ПУТЬ (СМП) (до нач . 20 в. назывался Северо-восточный проход), главная судоходная магистраль России в Арктике. Проходит по морям Сев. Ледовитого ок., соединяет европейские и дальневосточные порты. Длина (от Карских Ворот до бухты Провидения) 5600 км. Северный морской путь обслуживает порты Арктики и крупных рек (ввоз топлива, оборудования, продовольствия, вывоз леса, в т. ч. за границу, и др.). Основные порты: Игарка, Дудинка, Диксон, Тикси, Певек, Провидения. Продолжительность навигации 2-4 месяца (на отдельных участках дольше, с помощью ледоколов). Северный морской путь впервые был пройден с запада на восток (с одной зимовкой в пути) в 1878-79 шведской экспедицией Н. А. Э. Норденшельда. Впервые за одну навигацию (1932) Северный морской путь пройден экспедицией О. Ю. Шмидта на судне "Сибиряков". В 1932 было создано Главное управление Северного морского пути (Главсевморпуть), в 1971 учреждена Администрация Северного морского пути при Министерстве морского флота, с 1992 при Департаменте морского транспорта Российской Федерации.