Переваги таких відносин прихильники цієї концепції вбачають передусім у тому, що вони дають змогу без ускладнень здійснити процес поступового й раціонального усуспільнення. Для реалізації цієї ідеї не потрібно створювати громіздких і незграбних структур, зберігається ринкова основа економіки, яка дозволяє їй своєчасно реагувати на запити споживачів. Концепція «функціонального соціалізму» вплинула на своєрідне розуміння шведськими соціал-демократами «змішаної» економіки, оскільки воно істотно відрізняється від уявлень, яких дотримуються соціал-демократи інших країн Заходу. Згідно з цими уявленнями, «змішана» економіка — це суто механічне об'єднання приватної та державної власності, причому що більшим стає державний сектор, то нібито більше соціалізму. На думку ж ідеологів шведської соціал-демократії, поєднання приватного й суспільного, державного в економіці має відбуватися на принципово новій основі. Вони стверджують: співвідношення різних економічних секторів може змінюватись і з часом перетворити власника на суто номінального господаря подібно до того, як повновласного англійського монарха заступила англійська королева, яка не має реальної влади.
Демократія є визначальною в цій доктрині. Вона виступає як надкласове явище і включає гарантоване право на приватне життя захищає від свавільного втручання держави. Маються на увазі свобода думки, організації, віросповідання, загальні вибори, право на культурну автономію для національних меншостей, незалежність суддів, право на опозицію. Мета соціал-демократів — поступове просування до суспільства, де демократія поширюється на економічну, політичну і соціальну сфери життя. Загалом соціалізм розглядається як ціль, до якої людство постійно просуватиметься, наповнюючи новим політичним і соціальним змістом такі неминущі моральні цінності, як свобода, справедливість, солідарність, рівність.
Основні положення викладені в декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (конгрес якого відбувся 1951 р. у Франкфурті-на-Майні): Декларація відзначає чотири основні аспекти "демократичного соціалізму". Це — "політична, економічна, соціальна і міжнародна демократія". Щодо "політичної демократії", то соціал-демократи намагаються побудувати нове суспільство за допомогою реформ, демократичних засобів. Саме в цьому полягає суть "третього шляху", запропонованого людству соціал-демократією. У цілому не можна не дооцінювати значного внеску соціал-демократії в здійснення соціальних реформ, які сприяли зростанню добробуту і соціальної захищеності бідних верств у багатьох країнах Заходу.
Соціал-демократична держава – якою вона має бути
Внутрішніми завданнями, або функціями, соціал-демократичної держави повинні стати у гуманітарній сфері — забезпечення кожній людині належних умов життя на засадах свободи, справедливості і солідарності; в економічній сфері — сприяння формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері — створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань. Відповідно до сфер діяльності функціями держави є:
гуманістична (забезпечення, охорона і захист основних прав людини);
екологічна (охорона природного середовища);
СТРАТОИЗОГИПСЫ (от лат . stratum - слой и изогипсы), изолинии абсолютной или относительной отметок поверхности любых геологических тел (пласта, интрузивного тела и т. д.). Используются на картах подземного рельефа или структурных картах.
ШУШНИГ (Schuschnigg) Курт (1897-1977) , федеральный канцлер Австрии в 1934-38, один из лидеров Христианско-социальной партии. Правительство Шушнига заключило с фашистской Германией соглашения (1936, февраль 1938), ускорившие аншлюс. В 1941-45 в концлагере. Освобожден в 1945; до 1967 в эмиграции.
ХРЕННИКОВ Тихон Николаевич (р . 1913), российский композитор, народный артист СССР (1963), Герой Социалистического Труда (1973). Генеральный (с 1948), 1-й (с 1957) секретарь правления, председатель (в 1990-91) Союза композиторов СССР. Оперы "В бурю" (1939; 2-я редакция 1952), "Фрол Скобеев" (1950; 2-я редакция, под названием "Безродный зять", 1967), "Мать" (1957), "Золотой теленок" (1985) и др.; балеты "Любовью за любовь" (1976), "Гусарская баллада" (1979) и др.; оперетта "Сто чертей и одна девушка" (1963), 3 симфонии, концерты для фортепиано, скрипки, виолончели с оркестром, музыка к спектаклям драматического театра и фильмам. Профессор Московской консерватории (с 1966). Ленинская премия (1974), Государственная премия СССР (1942, 1946, 1952, 1967).