Соціал-демократична концепція держави та влади
Соціал-демократична концепція держави та влади
Страница 9

оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;

участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети;

участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів).

Схожість, аналогічність або збіг основних функцій багатьох (проте не всіх) існуючих нині держав свід­чать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико-правового мислення, про посилення взаємозалеж­ності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумов­лену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем. Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу.

Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утво­рення, має бути певним чином організована, побудо­вана, сформована, так само і здійснювати владу попа повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Її елемен­тами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади); державний устрій (спосіб поділу держави па певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами; державний режим (спо­сіб здійснення державної влади певними методами і способами).

Висновки

Про те, що це таке — соціал-демократія, — середньому українському громадянину відомо зовсім небагато. Соціалізм, але, щоправда, без людського обличчя ми колись бачили, “демократію” з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, як соціал-демократи, бачити поки Бог милував. Але автор прагне нас переконати, що соціал-демократія це зовсім не страшно, оскільки від усіх політичних сил вона запозичає лише кращі ідеї, плідно синтезуючи їх на основі власної ідеї. Однієї з примітних рис сучасного соціал-демократичного руху є те, що соціал-демократи не відкрещуються від ідеології, а, навпроти, прикладають чималі зусилля для вироблення власної соціал-політичної доктрини, спираючи на досягнення філософії і наукової політології.

Страницы: 5 6 7 8 9 10

ШАРКАУИ (аш-Шаркави) Абд ар-Рахман (1921-87) , арабский писатель (Египет). Национально-освободительное движение в Египте - основная тема творчества Шаркауи. Сборники рассказов, романы "Земля" (1954), "Пустые сердца" (1957), "Окраинные улицы" (1958), "Феллах" (1968).

"ПОРТУГАЛЬСКИЕ ПИСЬМА" (1669) , литературная мистификация французского писателя Габриэля-Жозефа Гийерага (1628-85), сборник любовных посланий, приписанных им португальской монахине Мариане Алькофорадо (1640-1723); в 1913 переведены Р. М. Рильке на немецкий язык.

ЗАВАДСКИЙ Сильвестр (р . 1921), польский юрист, министр юстиции (1981-84). Труды в области теории государства и права, государственного права.



Copyright © 2024 www.politicaledu.ru